Сьогодні, 28 липня, Україна вшановує трагічну, але надзвичайно важливу дату — День пам’яті закатованих або загиблих у полоні. Це день, коли серця мільйонів українців об’єднані в скорботі, шані й болю за тими, хто не повернувся з неволі, кого ворог позбавив життя, хто до останнього подиху зберігав гідність, честь і любов до своєї країни.
Цей день — про тих, кого катували за українське слово. Про тих, кого жорстоко знищили за те, що носили українську форму. Про тих, хто, перебуваючи у полоні, залишався Людиною, Патріотом, Захисником. Про кожного, хто так і не побачив своїх рідних, не повернувся додому, не зміг обійняти близьких.
Кропивницький аграрний фаховий коледж висловлює глибоку повагу та щиру вдячність усім, хто ціною власного життя захищав нашу державу. Ми пам’ятаємо про тих, хто пройшов через нелюдські тортури, холод, голод, приниження, але не зламався. І про тих, кого війна вирвала з життя у неволі.
Ми розуміємо, що за кожною історією — біль батьків, дітей, дружин і чоловіків, братів і сестер. Це невимовна рана, яка не гоїться, але водночас формує наш дух, нашу єдність, нашу волю до боротьби за свободу й справедливість.
Цей день — не просто трагічна дата. Це заклик до всіх нас: не бути байдужими, не мовчати, не забувати. Ми маємо зберігати пам’ять про кожного полеглого в полоні героя. Їхні імена повинні жити в серцях, у підручниках історії, в назвах вулиць і в нашій національній свідомості.
Схиляємо голови в скорботі. Пам’ятаємо. Вшановуємо. Боремось далі — заради них, заради майбутнього України.
Герої не вмирають. Пам’ять про них вічна.